A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Новотроїцька селищна рада
Донецька область, Волноваський район

Історія селища

    До 1773 року на місці, де тепер знаходиться селище міського типу Новотроїцьке, був неоглядний степ –  так  зване Дике поле.

       У 1773 році на місці козацької залоги Середня (середина між м. Бахмут (зараз м. Артемівськ) та Азовським морем, було засноване невелике поселення, яке отримало назву Середня.

      Селище Новотроїцьке Волноваського району Донецької області має свою назву з 1824 року, з дня першої партії переселенців з селища Троїцького Таганрозького округу. На згадку про свою залишену батьківщину вони додали до назви Троїцьке слово Ново і таким чином село стало називатися Новотроїцьке. До  1967 року село називалося Ново-Троїцьке, «Ново» як приставка до назви.

      На першому кладовищі села Новотроїцького (всього їх 3) є пам’ятний хрест, на якому написано: «Под этим крестом покоится раб Божий Григорий Петрович Гончар, який помер в 1870 году на 62 году жизни».

  Перша партія переселенців у кількості 43 сім'ї у 1824 році прибула із села Троїцького Таганрозького округу.

    Друга партія переселенців у кількості 70 сімей прибула 1830 році з Харківської губернії.

    Третя партія переселенців у кількості 92 сім'ї прибула у 1834 році з Полтавської губернії Любинського повіту села Середнього.

   Четверта партія переселенців у кількості 8 сімей прибула у 1840 році з Київської губернії (поляки). На той час  в селі налічувалося 213 сімей.

    Крім планових переселень людей, раніше в цьому місці селились втікачі-кріпаки із Центральної Росії та інших місць, що рятувалися від панського гніту.  Кріпосним село Новотроїцьке не було.    

    У 1837 році було побудовано церкву невеликих розмірів на кам'яному фундаменті, саманну з дахом  із очерету. Але молилися у новій церкві переселенці недовго, бо внаслідок пожежі вона згоріла. Після чого у 1840 році побудували нову  Свято-Покровську церкву на кошти селян. У 2015 році Свято-Покровській церкві виповнилося 175 років.

       У 1918 році у селі діяв партизанський загін на чолі з М. Т. Давидовим.

       1920 року в селі організовується КНС (голова — Л. І. Семененко).

   29 липня 1921 загін Марусі-анархістки зайняв село Новотроїцьке, в якому повстанці спалили виконком, і зарубали 6 сов-працівників. 12 жовтня 1921 року організовано партосередок з 7 чоловік.

      У 1929 році місцевою владою була – Новотроїцька сільська рада Павлівського району Сталінської області, голова – Поляцьковий Йосип Кирилович. Був і комітет незаможних селян. Звідси і перша назва колгоспу – «Незаможник». Перший голова колгоспу – Баєв Іван Йосипович. Займалися селяни хліборобством, скотарством і бджільництвом.  Знаряддя праці були примітивними: соха, дерев’яна борона та ін., пахали на волах та конях.

       У 1929 році почалася колективізація. На території селища були організовані 2 колгоспи - СОЗ (сумісна обробка землі) - колгосп ім. Чапаєва та колгосп «Прапор Леніна», які  пізніше  об’єдналися у колгосп  «Родіна».  В колгоспі працювало 683 чоловіка. Колгосп чотири рази був учасником виставок ВДНГ СРСР та нагороджений бронзовими медалями. За досягнення у розвитку сільськогосподарського виробництва колгосп відмічено Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР та премією – легковим автомобілем. За ударну працю 89 працівників господарства було удостоєно орденами та медалями СРСР.

       У 1933 році в селі з'являється світло.

       Поміж селищ  Ольгинка та Новотроїцьке починаються вапнякові та карстові поклади, які  тягнуться вздовж річки Суха Волноваха до м. Докучаєвськ.

      Новотроїцьке родовище вапняку та доломітів було відоме ще у 1892-1903 роках. Розробка розпочалася пізніше. Добували  вапняки  та  доломіти у невеликій кількості ручним способом, потім  кінним способом  добуте   транспортувалося та направлялося  на металургійні заводи Юзівки (Донецьк).

  У 1933 році з’явилися Новотроїцькі кар’єри (пізніше Новотроїцьке рудоуправління) треста «Нерудсталь», як самостійне державне підприємство, яке забезпечувало Схід України флюсовою сировиною та з’явився робочий клас. Першим керуючим був Авекін Дмитро Мефодійович. На теперішній  час це  підприємство має назву ПрАТ «Новотроїцьке  рудоуправління» (скорочена назва – НТРУ), де працює  близько  1000  працівників. Це  підприємство  є  одним із  основних  містоутворюючих  підприємств не тільки селища, а й району тощо.

      У роки німецької окупації  (1941 – 1943 роки)  на  території  селища діяла підпільна організація, якою керував колишній голова селищної Ради І. К. Поляцков (розстріляний нацистами у 1942 році).

       У 1943 у  наше  село  прийшло звільнення, у числі перших визволителів був і наш односелець, вчитель – Редько Пилип Харитонович. 

     На фронтах Другої Світової війни билися за свободу та незалежність 1287 мешканців селища, із них загинуло 738. 

      У 1972 році, за рішенням селищної ради (голова селищної ради Онищенко П.С.)  за  проектом скульптора Слобожанського, підрядною організацією ОКСа Новотроїцького рудоуправління, в центрі селища, на площі, був встановлений пам’ятник – пантеон Слави загиблим воїнам – новотройчанам.

         Наявність населення до 10000 чоловік, промислового підприємства з  робітничим класом до 10 000 чоловік, дала уряду в 1938 році перейменувати село Новотроїцьке в селище  міського  типу з такою ж назвою.

          За даними перепису 2001 року населення селища становило 7712 осіб, із них 68,24 % зазначили рідною мову українську, 30,84 % — російську, 0,25 % — вірменську, 0,17 % — білоруську, 0,06 % — грецьку, 0,05 % — циганську, 0,05 % — молдовську, а також 0,01 % — болгарську мову.

      Памятники архітектури. На території селища знайдено скіфську скульптуру з посудиною для вина. Є кургани, які охороняються законом, меморіальні дошки видатним новотройчанам - поету Кононенко І.І., воїну - інтернаціоналісту Мітєву О.С.,  художнику Минці О.Ф.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь